 
Зміст Закону:
Розділ I. Цінні папери, порядок їх випуску та обігу
 Глава
1. Загальні положення
Стаття 1. Поняття цінних паперів
Стаття 2. Емітент цінних паперів
Стаття 3. Види цінних паперів
Глава
2. Акції
Стаття 4. Основні характеристики акцій
Стаття 5. Права, що надаються власнику акцій
Стаття 6. Рішення про випуск акцій
Стаття 7. Випуск акцій
Стаття 8. Придбання акцій
Стаття 9. Виплата доходу по акціях
Глава
3. Облігації
Стаття 10. Основні характеристики облігацій
Стаття 11. Рішення про випуск облігацій
Стаття 12. Придбання облігацій
Стаття 13. Виплата доходу по облігаціях
Стаття 14. Використання коштів, одержаних від
реалізації облігацій
Глава
3-1. Облігації зовнішніх державних позик України
Стаття 14-1.
Основні характеристики облігацій зовнішніх державних позик України
Стаття 14-2. Рішення
про випуск облігацій зовнішніх державних позик України
Стаття 14-3. Витрати
на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій зовнішніх державних
позик України та виплата доходу
Глава
4. Казначейські зобов'язання республіки
Стаття 15. Основні
характеристики казначейських зобов'язань
Стаття 16. Порядок випуску
казначейських зобов'язань
Стаття 17. Виплата доходу
по казначейських зобов'язаннях
Глава
5. Ощадні сертифікати
Стаття 18. Основні
характеристики ощадних сертифікатів
Стаття 19. Придбання ощадних
сертифікатів
Стаття 20. Виплата доходу
по ощадних сертифікатах
Глава
6. Векселі
Стаття 21. Основні
характеристики векселів
Глава
7. Реєстрація та обіг цінних паперів
Стаття 22. Реєстрація
випуску цінних паперів
Стаття 23. Інформація про
випуск акцій, облігацій підприємств, що пропонуються для відкритого
продажу
Стаття 24. Регулярна інформація
про емітента
Стаття 25. Особлива інформація
про емітента
Стаття 26. Діяльність по
випуску та обігу цінних паперів
Стаття 27. Дозвіл на здійснення
діяльності по випуску та обігу цінних паперів
Стаття 28. Умови, за яких
не допускається здійснення діяльності по випуску та обігу цінних
паперів
Стаття 29. Укладення угод
з цінними паперами
Стаття 30. Вимоги щодо
ліквідності торговців цінними паперами
Стаття 31. Оподаткування
доходів по цінних паперах
Розділ II. Фондова біржа
Глава
8. Загальні положення
Стаття 32. Поняття фондової
біржа
Стаття 33. Правове положення фондової
біржі
Стаття 34. Статут та правила фондової
біржі
Стаття 35. Використання позначення
"фондова біржа"
Стаття 36. Особливі умови припинення
діяльності фондової біржі
Глава
9. Захист майнових прав інвеститорів
Стаття 37. Розірвання договору
на передплату або купівлю цінних паперів
Глава
10. Державний контроль за випуском і обігом цінних паперів
Стаття 38. Органи, що здійснюють
державний контроль за випуском та обігом цінних паперів
Стаття 39. Санкції, що застосовуються
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і її територіальними
відділеннями
Стаття 40. Оскарження дій державних
органів у зв'язку із здійсненням ними контролю за випуском та
обігом цінних паперів
Стаття 41. Міжнародні договори
________________________________________________________________
Розділ I
Цінні папери, порядок їх випуску та обігу
Глава 3-1. Облігації
зовнішніх державних позик України 
Стаття 14-1. Основні
характеристики облігацій зовнішніх державних позик України
Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери, що розміщуються
на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання
України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість
з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Облігації
зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися у конвертованій
іноземній валюті. Облігації зовнішніх державних позик України випускаються
процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника,
з вільним або обмеженим колом обігу. Облігації зовнішніх державних
позик України оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті
відповідно до умов їх випуску. Емітентом облігацій зовнішніх державних
позик України є держава в особі Міністерства фінансів України. На
Міністерство фінансів України не поширюються вимоги, встановлені
статтями 24 і 25 цього Закону. Грошові кошти, одержані від розміщення
облігацій зовнішніх державних позик України, спрямовуються виключно
до Державного бюджету України.
Стаття 14-2. Рішення про
випуск облігацій зовнішніх державних позик України
Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в
межах передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний
рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України
приймається Кабінетом Міністрів України щодо кожного випуску. Рішення
про випуск облігацій зовнішніх державних позик України оформляється
постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджуються умови
випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх державних позик України
визначаються загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї
облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, строк виплати
та розмір доходу, строк погашення тощо. Рішення про випуск облігацій
зовнішніх державних позик України поза межами передбачених законом
про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел
фінансування дефіциту Державного бюджету України має визначати мету
випуску, джерело погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою
України і набирає чинності після такого затвердження. Первинне розміщення,
обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик
України здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Міністерство
фінансів України може залучати банки, інвестиційні компанії тощо.
Відносини між Міністерством фінансів України і такими організаціями
регулюються відповідними угодами згідно із законодавством України.
Стаття 14-3. Витрати
на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій зовнішніх державних
позик України та виплата доходу
Витрати на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій зовнішніх
державних позик України, виплата доходу та інші необхідні витрати
здійснюються відповідно до умов випуску блігацій за рахунок коштів
Державного бюджету України, передбачених на ці цілі. Виплата доходів
і погашення облігацій зовнішніх державних озик України здійснюються
виключно за кошти або за інші облігації ержавних позик за добровільною
згодою сторін. ( Закон доповнено главою 3-1 згідно із Законом №
719-XIV 719-14 ) від 03.06.99 )
Глава 4. Казначейські
зобов'язання республіки
Стаття 15. Основні характеристики казначейських
зобов'язань
Казначейські зобов'язання України (надалі - казначейські обов'язання)
- вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються иключно на
добровільних засадах серед населення, засвідчують несення їх власниками
грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового
доходу.
Випускаються такі види казначейських зобов'язань:
а) довгострокові - від 5 до 10 років;
б) середньострокові - від 1 до 5 років;
в) короткострокові - до одного року.
Стаття 16. Порядок випуску
казначейських зобов'язань
Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських
зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань приймається
Міністерством фінансів України.
У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови
їх випуску.
Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлюється
Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання.
Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття
поточних видатків республіканського бюджету.
Стаття 17. Виплата доходу
по казначейських зобов'язаннях
Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях та їх погашення здійснюються
відповідно до умов їх випуску, затверджених: по довгострокових і середньострокових
зобов'язаннях - Кабінетом Міністрів України, короткострокових - Міністерством
фінансів України.
Глава 5. Ощадні сертифікати
Стаття 18. Основні характеристики
ощадних сертифікатів
Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових
коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення
встановленого строку депозиту і процентів по ньому.
Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент
на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.
Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим
особам є недійсним.
Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити:
- найменування цінного паперу - "ощадний сертифікат",
- найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження;
порядковий номер сертифіката,
- дату випуску,
- суму депозиту,
- строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката),
- найменування або ім'я держателя сертифіката (для іменного сертифіката),
- підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи,
- печатку банку.
Стаття 19. Придбання
ощадних сертифікатів
Підприємства і громадяни придбають сертифікати за рахунок коштів,
передбачених статтею 12 цього Закону.
Стаття 20. Виплата доходу
по ощадних сертифікатах
Доход по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні їх для
оплати в банк, що їх випустив.
У разі коли власник сертифіката вимагає повернення депонованих коштів
по строковому сертифікату раніше обумовленого в ньому строку, то йому
виплачується понижений процент, рівень якого визначається на договірних
умовах при внесенні депозиту.
Глава 6. Векселі
Стаття 21. Основні характеристики
векселів
Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання
векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей
власнику векселя (векселедержателю).
Випускаються такі види векселів:
- простий,
- переказний.
Простий вексель містить такі реквізити:
а) найменування - "вексель";
б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути
здійснений;
е) дату і місце складання векселя;
є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Переказний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених у
підпунктах "а", "в - є" частини третьої цієї статті,
також:
- просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну
суму;
- найменування того, хто повинен платити (платника).
Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у частинах
третій і четвертій цієї статті, відповідно для простого і переказного
векселів, не має сили простого або переказного векселя, за винятком
таких випадків:
а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається
як такий, що підлягає оплаті по пред'явленні;
б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене поруч
з найменуванням платника (місце складання документа - для простого
векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання
платника (векселедавця - для простого векселя);
в) вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається
підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом Міністрів
країни.
Глава 7. Реєстрація та
обіг цінних паперів
Стаття 22. Реєстрація випуску цінних паперів
Емітент має право на випуск акцій, облігацій підприємств з моменту
реєстрації цього випуску Державній комісії з цінних паперів та фондового
ринку. (Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 283/96-ВР від 09.07.96)
Якщо подані для реєстрації акції, облігації підприємств пропонуються
для відкритого продажу, тобто призначені для розміщення між юридичними
особами і громадянами, коло яких заздалегідь визначити неможливо,
то емітент зобов'язаний подати реєструвальному органу для реєстрації
також інформацію про випуск их цінних паперів. (Частина друга статті
22 із змінами, несеними згідно із Законом № 283/96-ВР від 09.07.96)
Емітент зобов'язаний подати органу, що реєструє випуск інних паперів
або інформацію про випуск цінних паперів, баланс та овідку про фінансовий
стан, підтверджені аудитором (аудиторською ірмою). (Статтю 22 доповнено
частиною третьою згідно із Законом 90/95-ВР від 14.03.95)
Порядок реєстрації випуску облігацій підприємств і акцій, а акож інформації
про їх випуск визначається Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку. (Частина четверта статті 22 в редакції Закону № 283/96-ВР
від 09.07.96)
Реєстрація випуску цінних паперів повинна бути проведена не пізніш
як за 30 днів з моменту подачі заяви з доданням необхідних документів.
Орган, який реєструє випуск цінних паперів або інформацію про випуск
цінних паперів, зобов'язаний перевіряти відповідність поданих емітентом
документів вимогам законодавства України. ( Частина шоста статті 22
із змінами, внесеними згідно із Законом № 283/96-ВР від 09.07.96 )
Відмова в реєстрації може мати місце лише в разі порушення встановленого
порядку або невідповідності поданих документів вимогам законодавства.
У разі коли реєстрацію випуску цінних паперів у встановлений строк
не проведено або в ній відмовлено з мотивів, які емітент вважає необгрунтованими,
він може звернутися до суду.
Реєстрація випуску цінних паперів або інформації про випуск цінних
паперів, що проводиться Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку, не може розглядатися як гарантія вартості цих цінних паперів.
( Частина дев'ята статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 283/96-ВР від 09.07.96 )
Загальний реєстр випуску цінних паперів ведеться Державною комісією
з цінних паперів та фондового ринку. (Частина десята статті 22 в редакції
Закону № 283/96-ВР від 09.07.96)
Стаття 23. Інформація про випуск акцій, облігацій
підприємств, що пропонуються для відкритого продажу
Інформація про випуск акцій, облігацій підприємств, що пропонуються
для відкритого продажу, крім реєстрації, підлягає обов'язковому опублікуванню
в органах преси Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України
і офіційному виданні фондової біржі не менш як за 10 днів до початку
передплати на ці цінні папери.
Акції, облігації підприємств, що пропонуються для відкритого продажу,
допускаються для розміщення не раніш як через 30 днів після опублікування
оголошення про їх випуск.
У разі виникнення будь-яких змін в інформації про випуск акцій, облігацій
підприємств, що пропонуються до відкритого продажу, емітент цінних
паперів повинен опублікувати інформацію про зміни, що сталися, до
закінчення 30-денного строку з дня опублікування інформації.
Реєструвальний орган має право у разі виявлення недостовірних даних
у опублікованій інформації про випуск акцій, облігацій підприємств
зупинити їх розміщення до того часу, поки емітент цих цінних паперів
не внесе до неї відповідних змін.
Стаття 24. Регулярна
інформація про емітента
Емітент зобов'язаний не менше одного разу на рік інформувати громадськість
про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності
(надалі - річний звіт).
Річний звіт публікується не пізніше дев'яти місяців року, наступного
за звітним, і надсилається держателям іменних акцій та реєструвальному
органу.
( Частина друга статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 90/95-ВР від 14.03.95 )
У річному звіті повинні міститись такі дані про емітента:
а) інформація про результати господарювання за попередній
рік;
б) підтверджені аудитором (аудиторською фірмою) річний баланс та
довідка про фінансовий стан; (Пункт "б" частини третьої
статті 24 в редакції Закону № 90/95-ВР від 14.03.95 )
в) основні відомості про додатково випущені цінні папери;
г) обгрунтування змін у персональному складі службових осіб.
Стаття 25. Особлива
інформація про емітента
Емітент зобов'язаний протягом двох днів надіслати фондовій біржі і
реєструвальному органу, а також опублікувати в офіційній газеті фондової
біржі інформацію про зміни, що відбулися в його господарській діяльності
і впливають на вартість цінних паперів або розмір доходу по них, а
саме:
а) зміни прав на цінні папери;
б) зміни у персональному складі службових осіб;
в) арешт банківських рахунків емітента;
г) початок дій по саніруванню (здійсненню комплексу заходів, спрямованих
на оздоровлення фінансового стану емітента);
д) реорганізацію, зупинення або припинення діяльності емітента;
е) знищення не менш як 10 процентів майна емітента внаслідок надзвичайних
обставин;
є) пред'явлення позову до емітента в розмірі, що перевищує 10 процентів
статутного фонду або суми вартості основних і оборотних коштів емітента;
ж) одержання кредиту або емісію цінних паперів у розмірі, що перевищує
50 процентів статутного фонду або суми вартості основних та оборотних
коштів емітента.
Емітент у зв'язку з опублікуванням недостовірних відомостей про нього,
які можуть вплинути на вартість цінних паперів або розмір доходу по
них, зобов'язаний протягом двох робочих днів вжити заходів щодо виправлення
цих відомостей.
Стаття 26. Діяльність по випуску
та обігу цінних паперів
Діяльністю по випуску та обігу цінних паперів, відповідно до цього
Закону, визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних
паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, статутний
фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими
товариствами (надалі - торговці цінними паперами), для яких операції
з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.
Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності
по випуску та обігу цінних паперів:
а) діяльність по випуску цінних паперів;
б) комісійну діяльність по цінних паперах;
в) комерційну діяльність по цінних паперах.
Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем
цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків
по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим
способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом
може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних
паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.
Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж
цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого
імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.
Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж
цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого
імені та за свій рахунок.
Стаття 27. Дозвіл на здійснення діяльності
по випуску та обігу цінних паперів
Здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів, як виключної
діяльності, допускається на основі дозволу, що видається Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів,
необхідних для одержання дозволу на здійснення діяльності по випуску
та обігу цінних паперів, а також перелік відомостей, які торговець
цінними паперами повинен подавати протягом строку дії цього дозволу,
визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
(Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом №
283/96-ВР від 09.07.96)
Дозвіл на здійснення усіх або окремих (крім комісійної) видів діяльності
може бути видано торговцям цінними паперами, які мають внесений статутний
фонд у розмірі не менш як 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, а на здійснення комісійної діяльності щодо цінних паперів
- не менш як 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ( Частина
друга статті 27 в редакції Закону № 283/96-ВР від 09.07.96 )
При здійсненні виключної діяльності по випуску та обігу цінних паперів
допускається здійснення окремих видів діяльності, ов'язаних з обігом
цінних паперів, насамперед діяльності по аданню консультацій власникам
цінних паперів.
Стаття 28. Умови, за яких не допускається здійснення
діяльності по випуску та обігу цінних паперів
Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску
та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами,
який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними
паперами вартістю понад 10 процентів статутного фонду, в тому числі
безпосередньо - вартістю понад 5 процентів статутного фонду іншого
торговця
Торговеь цінними паперами, який має дозвіл на здійснення будь-якого
виду діяльності по випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо
або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю
понад 10 процентів статутного фонду, в тому числі безпосередньо -
вартістю понад 5 процентів статутного фонду іншого торговця.
Якщо частка юридичної особи, що не має дозволу на здійснення діяльності
по обігу цінних паперів, або громадянина в статутному фонді кількох
торговців цінними паперами перевищує 5 процентів по кожному торговцю,
то ці торговці не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один
з одним.
Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:
а) цінними паперами власного випуску;
б) акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно
володіє майном у розмірі більше 5 процентів статутного фонду.
Відповідно до цієї статті безпосереднім володінням майна визнається
володіння часткою у статутному фонді будь-якого товариства, побічним
володінням - володіння часткою у статутному фонді такого товариства,
яке є учасником в іншому товаристві.
Стаття 29. Укладення
угод з цінними паперами
При прийнятті доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець
цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він
діє, інформацію про курс цінних паперів.
Торговець цінними паперами зобов'язаний подавати фондовій біржі інформацію
про всі укладені ним угоди з цінними паперами в строки і порядку,
визначені правилами фондової біржі.
Особливості ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами
визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням
з Міністерством фінансів України та Національним банком України.
(Частина третя статті 29 в редакції Закону № 283/96-ВР від 09.07.96)
Стаття 30. Вимоги щодо
ліквідності торговців цінними паперами
Вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями
цінними паперами, але не виконаних в даний момент (відкриті позиції),
не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного фонду
торговця цінними паперами.
При здійсненні діяльності по випуску цінних паперів, що проводиться
одночасно з комерційною або комісійною діяльністю по цінних паперах,
вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями
цінними паперами, але не виконаних на даний момент (відкриті позиції),
не може перевищувати десятикратного розміру власного статутного фонду
торговця цінними паперами.
Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв)
торговця цінними паперами, який здійснює діяльність по випуску цінних
паперів або комерційну діяльність по цінних паперах, а також вартість
відкритих позицій, разом взятих, дночасно не можуть перевищувати п'ятнадцятикратного
розміру татутного фонду торговця цінними паперами. Обчислення слід
ровадити виходячи з найвищої продажної ціни або номінальної ціни.
Стаття 31. Оподаткування
доходів по цінних паперах
Оподаткування доходів по цінних паперах здійснюється згідно з аконодавством
України.
|
резидентам Украины
