 
Зміст Закону:
 Розділ
I. Загальні положення
Стаття 1. Визначення
термінів і понять
Стаття 2. Структура Національної
депозитарної системи
Стаття 3. Законодавство
про Національну депозитарну систему
Стаття 4. Форми випуску
цінних паперів
Стаття 5. Перехід та реалізація
права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі
Розділ
II. Депозитарна діяльність
Стаття 6. Види депозитарної
діяльності
Стаття 7. Зберігання і обслуговування
обігу цінних паперів на рахунках
у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних
паперів
Стаття 8. Кліринг та розрахунки за
угодами щодо цінних паперів
Стаття 9. Ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів
Розділ
III. Учасники національної депозитарної системи
Стаття 10. Депозитарії
Стаття 11. Зберігачі цінних паперів
Стаття 12. Реєстратори власників іменних
цінних паперів
Розділ IV. Особливости
електронного обігу цінних паперов
Стаття 13. Записи на рахунках
у цінних паперах на електронних носіях
Стаття 14. Порядок обміну інформацією
та стандартизація процедур у Національній депозитарній системі
Розділ
V. Регулювання діяльності національної депозитарної системи
Стаття 15. Надання дозволів
на здійснення депозитарної діяльності
Стаття 16. Облік цінних паперів у
Національній депозитарній системі
Стаття 17. Контроль за діяльністю
Національної депозитарної системи
Стаття 18. Обмеження щодо участі працівників
прямих учасників Національної депозитарної системи та державних
органів, які здійснюють контроль за діяльністю Національної депозитарної
системи, у професійній діяльності на ринку цінних паперів
Розділ VI. Прикінцеві
положення
________________________________________________________________
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 15, ст.67 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 853-IV ( 853-15
) від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 36, ст.277
№ 980-IV ( 980-15
) від 19.06.2003, ВВР, 2004, № 2, ст.6
№ 1839-IV ( 1839-15
) від 22.06.2004, ВВР, 2004, № 38, ст.474
№ 1840-IV ( 1840-15
) від 22.06.2004, ВВР, 2004, № 38, ст.475 )
Цей Закон визначає правові основи обігу цінних паперів у
Національній депозитарній системі та особливості електронного
обігу цінних паперів в Україні.
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1. Визначення
термінів і понять
У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому
значенні:
бездокументарна
форма цінного паперу - здійснений зберігачем обліковий запис,
який є підтвердженням права власності на цінний папір;
відокремлений
спосіб зберігання цінних паперів - спосіб, згідно з яким
зберігач цінних паперів (далі - зберігач) зобов'язаний
зберігати та вести облік сертифікатів цінних паперів із зазначенням
їх номерів чи інших індивідуальних ознак;
випуск цінних
паперів - зареєстрована у встановленому порядку сукупність
цінних паперів одного емітента з одним державним
реєстраційним номером, що можуть мати різні умови емісії, але надають
однакові права;
власник цінних
паперів - особа, яка має право власності на цінні папери
відповідно до закону та/або договору управління
майном; ( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 980-IV
( 980-15 ) від 19.06.2003 )
глобальний
сертифікат - документ, оформлений на весь випуск цінних паперів
у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів,
які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі
приватизації частки майна державних підприємств,
державного житлового фонду, земельного фонду, який підтверджує право
на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній
депозитарній системі;
депозитарій
цінних паперів (далі - депозитарій) - юридична особа, яка провадить
виключно депозитарну діяльність та може здійснювати кліринг
та розрахунки за угодами щодо цінних паперів;
депозитарна діяльність
- надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно
від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у
цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи
кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування
операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;
депозитарний
договір - договір між зберігачем та обраним ним депозитарієм,
за яким депозитарій веде для зберігача рахунки у цінних
паперах, на яких відображаються операції з цінними паперами, переданими
зберігачем;
депозитарний
облік - облік цінних паперів на рахунках власників цінних паперів
у зберігачів або облік на рахунках у цінних паперах, який
здійснює депозитарій для зберігачів та емітентів;
депонент
- юридична або фізична особа, яка користується послугами зберігача
на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах;
договір про
відкриття рахунку в цінних паперах - договір між власником цінних
паперів
та обраним ним зберігачем про передачу власником належних
йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності;
договір про
кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів -
договір між фондовою біржою або учасниками організаційно
оформленого позабіржового ринку та обраним ними депозитарієм про
здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів;
договір про обслуговування
емісії цінних паперів - договір між емітентом
та обраним ним депозитарієм про обслуговування операцій
емітента щодо випущених ним цінних паперів;
документарна
форма цінного паперу - сертифікат цінних паперів (далі - сертифікат),
що містить реквізити відповідного виду цінних паперів
певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність
прав, наданих цими цінними паперами;
електронна
торговельно-інформаційна мережа - сукупність програмно-технічних
засобів, що використовуються фондовою біржею чи організаційно
оформленим позабіржовим ринком для забезпечення укладення угод щодо
цінних паперів;
зберігач
- комерційний банк або торговець цінними паперами, який має дозвіл
на зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і
операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах
як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він
зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах;
при цьому зберігач не може вести реєстр власників цінних паперів,
щодо яких він здійснює угоди;
знерухомлення
цінних паперів - переведення цінних паперів, випущених у
документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування
сертифікатів у сховищах зберігача цінних паперів та/або депозитарію
з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів
на рахунках зберігача цінних паперів та/або депозитарію;
колективний
спосіб зберігання цінних паперів - спосіб, згідно з яким депозитарій
чи зберігач веде депозитарний облік цінних паперів без
зазначення їх номерів чи інших індивідуальних ознак;
кліринг
- отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка
бухгалтерських та облікових документів, необхідних для
виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов'язань,
що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків
за угодами щодо цінних паперів;
кліринговий
депозитарій - депозитарій, який одержав дозвіл Державної комісії
з цінних паперів та фондового ринку на здійснення клірингу
щодо операцій з цінними паперами;
кореспондентські
відносини щодо цінних паперів - оформлені договором відносини
між депозитаріями, згідно з яким один депозитарій веде
облік цінних паперів, що зберігаються в іншому депозитарії;
номінальний
утримувач - депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований
у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична
особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах
власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній
депозитарній системі;
організаційно
оформлений позабіржовий ринок - організація, що об'єднує торговців
цінними паперами для надання послуг в укладанні угод щодо
цінних паперів і при цьому не має на меті отримання прибутку;
рахунки у
цінних паперах - рахунки, що ведуться зберігачами для власників
цінних паперів та депозитаріями для зберігачів щодо обслуговування
операцій з цінними паперами;
реєстр власників
іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату
список власників іменних цінних паперів та номінальних
утримувачів;
реєстратор
- юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав
у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів;
розрахунковий
банк - банк, з яким депозитарій уклав договір про грошові розрахунки
за угодами щодо цінних паперів;
сертифікат
- бланк цінного паперу, який видається власнику цінного паперу
(цінних паперів) і містить визначені законодавством реквізити
та назву виду цінного паперу (акція, облігація тощо) або найменування
"сертифікат акцій (облігацій тощо)" і засвідчує право
власності на цінний папір (цінні папери);
сертифікат
якості цінних паперів у документарній формі -
документ, який засвідчує ступінь технічного захисту виготовлених
у документарній формі цінних паперів, що надається виробником сертифікатів
цінних паперів емітенту для забезпечення можливості їх перевірки
у процесі обігу на справжність (автентичність) та відповідність
міжнародним стандартам якості;
учасники Національної
депозитарної системи:
— прямі учасники :
- депозитарії,
- зберігачі,
- реєстратори власників іменних цінних паперів;
— опосередковані учасники:
- організатори торгівлі цінними паперами,
- банки,
- торговці цінними паперами,
- емітенти.
Стаття 2. Структура Національної
депозитарної системи
1. Національна депозитарна система складається з двох рівнів.
Нижній рівень
- це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів,
та реєстратори власників іменних цінних паперів.
Верхній рівень
- це Національний депозитарій України (далі — Національний
депозитарій) і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів
та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі депозитарну
діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України.
Особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними
паперами встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку спільно з Національним банком України.
При здійсненні такої діяльності на Національний банк України не поширюються
обмеження, встановлені абзацом шостим статті 1 та частиною першою
статті 10 цього Закону.
У разі одержання відповідного дозволу депозитарії та зберігачі можуть
вести реєстри власників іменних цінних паперів.
Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключною діяльністю
суб'єктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими
видами діяльності, крім депозитарної.
2. Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:
стандартизація
обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;
уніфікація документообігу
щодо операцій з цінними паперами і нумерація
цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними
стандартами;
відповідальне
зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в
бездокументарній формах;
реальна поставка
чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною
оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;
акумулювання
доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо)
щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою,
та їх розподіл за рахунками;
регламентація
та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів,
що беруться на обслуговування системою;
надання послуг
щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних
цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;
розробка, впровадження,
обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем
обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення
грошових виплат, пов'язаних з банківськими та/або з іншими системами
грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.
Для забезпечення функціонування єдиної системи депозитарного обліку
у формі відкритого акціонерного товариства створюється Національний
депозитарій.
Уповноваженим органом управління часткою держави у статутному фонді
Національного депозитарію є Державна комісія з цінних паперів та фондового
ринку.
На етапі створення Національного депозитарію держава виходячи з фінансових
можливостей вживає заходів щодо його створення, передбачаючи на це
відповідні кошти.
Частка держави у статутному фонді Національного депозитарію може бути
відчужена іншим акціонерам не раніше ніж через два роки після його
створення.
До компетенції Національного депозитарію, крім видів діяльності, визначених
статтею 6
цього Закону, належить:
стандартизація
депозитарного обліку відповідно до міжнародних норм;
стандартизація
документообігу щодо операцій з цінними паперами і
нумерація (кодифікація) цінних паперів, випущених в Україні,
відповідно до міжнародних норм;
встановлення
відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними
установами інших країн, укладання як двосторонніх, так
і багатосторонніх угод про пряме членство або кореспондентські відносини
для обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами учасників
Національної депозитарної системи, контроль за їх кореспондентськими
відносинами з депозитарними установами інших країн.
Порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами
у Національному депозитарії встановлюється Національним банком України
за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку.
У назву інших депозитаріїв забороняється включати слова "національний"
чи "центральний".
Стаття 3. Законодавство
про Національну депозитарну систему
Законодавство про Національну депозитарну систему складається
із цього Закону та інших законодавчих актів України.
Стаття 4. Форми випуску цінних паперів
1. Цінні папери, обіг яких дозволено на території України, і цінні
папери,
на які поширюється дія законів України, можуть випускатися
в документарній та бездокументарній формах.
2. Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента
про випуск
цінних паперів, затверджується Державною комісією з цінних
паперів та фондового ринку при реєстрації випуску та є підставою
для взяття цих цінних паперів на обслуговування Національною депозитарною
системою як іменних цінних паперів у документарній формі, цінних
паперів на пред'явника у документарній формі або цінних паперів
у бездокументарній формі, іменна ідентифікація власників яких здійснюється
на підставі облікового реєстру рахунків власників у зберігача.
3. Випуск цінних паперів у документарній формі здійснюється емітентом
шляхом
виготовлення сертифікатів, які випускаються з урахуванням
вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового
ринку.
4. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних
паперів, які засвідчують право власника на безоплатне
одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств,
державного житлового фонду, земельного фонду, емітентоформляє глобальний
сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску,
і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.
На період передплати на певний випуск (емісію) цінних паперів емітент
оформляє тимчасовий глобальний сертифікат, який підлягає заміні
на постійний після державної реєстрації цього випуску Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку або анулюється в разі
визнання випуску таким, що не відбувся.
Глобальний сертифікат, оформлений після державної реєстрації та
визнання випуску таким, що відбувся, зберігається в депозитарії
протягом усього періоду існування цінних паперів у бездокументарній
формі.
Вимоги до оформлення і ведення обліку глобальних сертифікатів та
їх реквізити встановлюються Державною комісією з цінних паперів
та фондового ринку.
Стаття
5. Перехід та реалізація права власності на цінні папери в Національній
депозитарній системі
1. Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами
емісії
спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі),
передаються новому власнику шляхом повного індосаменту.
У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності
переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок
власника у зберігача.
Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають
з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення
змін до реєстру власників іменних цінних паперів.
2. Право власності на цінні папери на пред'явника, випущені в документарній
формі,
переходить до нового власника з моменту передачі (поставки)
цінних паперів. У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на
пред'явника право власності на цінні папери переходить до нового
власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
3. Право власності на цінні папери, випущені в
бездокументарній формі, переходить до нового власника
з моменту
зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
4. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а
в разі
знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній
формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний
надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку у цінних паперах
не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності
на цінні папери. 5. Угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному
посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.
|
резидентам Украины
